Два кольори, відомі всім українцям

Виставка до дня прапора

Крилатий вітер розвиває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе  птах:

Народ не вмер й нікому не скорився!

Ми пишемо історію землі, Своєї незалежної країни,

Ми  – громадяни, хай і ще й малі.

Держава наша – вільна Україна.

З часів далеких відгомін іде

Про прадідів відвагу, мужність, славу.

Наш прапор житнім золотом цвіте;

Він – символ незалежної держави.

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити!

“Наш прапор” Світлана Коробова

 

 

До Дня прапора та 26 річниці від Дня незалежності України в КЗ КОР «Київський обласний археологічний музей» в с. Трипілля представлена виставка «Два кольори, відомі усім українцям». 

Шлях визнання

Протягом  ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс.Через дев’ять місяців КГБ вдалося  знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення наргоспу  Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали 3 та відповідно 2 роки таборів суворого режиму.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990  р. – над Львівською міськрадою.24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів. А 4 вересня 1991 р. національний блакитно-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.