Едіакарський період. Колекція скам’янілостей

Едіакарський період проіснував приблизно від 635 до 542,0±1,0 млн років тому. Саме в чей час Землю населяли м’якотілі істоти — перші з відомих і широко поширених багатоклітинних тварин.

У відкладеннях цього періоду залишки живих організмів рідкісні, оскільки ще не було організмів зі скелетом. Але спостерігаються відбитки м’якотілих істот.

 

Виставка «Едіакарський період» представлена в музеї з 30 січня 2020 року. Вона стала можливою завдяки переданим скам’янілим решткам віком 570 ± 20 млн років з колекції докембрійської біоти музею «Венд-едіакарій України». Ним опікується громадська організація «Врятуймо природну спадщину України докембрійського едіакарського періоду».

Початок дослідження едіакарію на території України

Скам’янілі відбитки перших на Землі докембрійських багатоклітинних організмів вперше були описані в 1916 р. в статті українського геолога О. В. Красовського, як загадкові відбитки на поверхні силурійських (як тоді вважалось) пісковиків. Він вважав, що це були викопні відбитки дощових капель. І лише наприкінці 20-х років ХХ ст О. П. Каптаренко припустила, що це відбитки древніх медуз. 

У 1965 р. В. С. Заїка-Новицьким було описано дрібні відбитки оболонок органічного походження Bronicella, а В. В. Кир’яновим — залишки Sabellidites cambriensis. Пізніше М. Б. Гниловська описала водорості Vendotaenia та Tirasotaenia.  І сенсацією стала знахідка відбитку Cyclomedusa plana — типової форми класичної докембрійської фауни Едіакари (Південна Австралія). 

Пізніше було досліджено венду Придністров’я, ретельно оброблено матеріали з понад 20 місцезнаходжень, відкрито нові форми примітивних викопних організмів. Лише в 4-5 країнах світу та Україні відносно масово зустрічаються скам’янілі відбитки перших на Землі докембрійських багатоклітинних організмів віком 570 ± 20 млн років.

 

Стан місцезнаходжень геологічних пам’яток

Скам’янілі відбитки едіакарської фауни є безцінною спадщиною всього людства, адже мають епохальне значення для відтворення ранніх етапів еволюції органічного світу Землі.

На жаль, ситуація з пам’ятками досить плачевна. Так під водами Дністровського водосховища назавжди зникли відслонення порід зі слідами життєдіяльності едіакарської фауни. Заорано місце першої знахідки Cyclomedusa plana. А зразки зі скам’янілими відбитками вже з’явилися на європейському «чорному» ринку. 

Цією виставкою ми маємо надію привернути увагу всіх небайдужих до долі унікальної природної спадщини України.