Виставка “З історії української гривні” у другому залі нашого музею презентує історію трансформації гривні починаючи з давньоруського часу.
Історія гривні: від Київської Русі до ХVІІІ ст.
Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно у ХІ ст. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота та срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто на «загривку»), і звали гривна.
Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в “Повісті минулих літ”. Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати в Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII – IX ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.
В XI ст. слово «гривна» набуло іншого значення – вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з’являється гривна срібна вагова (від 160 до 205 грамів) та гривна кун (лічильна). Спочатку їхня собівартість була однаковою, але згодом, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам.
В ХІ столітті на території Київської Русі в обігу були так звані «київські гривні», які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла – ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя.
Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. – уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд срібних паличок і важили по 204 г кожна.
Перехідною від київської до новгородської була чернігівська гривна, за формою дуже близька до київської, а за вагою – до новгородської. Певні зміни у житті гривни виникли у ХІІІ ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (укр..назва «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII ст. лише як вагова монета – «гривенка» – срібна монета вартістю 10 копійок часів від Петра І до Катерини ІІ (1701 по 1796 р. ).
Історія гривні у післяреволюційний час
У березні 1918 р. Центральна рада прийняла закон, в якому грошовим знаком Української Народної Республіки оголосили гривню. 6 квітня 1918 року в обігу з’явилися перші гривневі банкноти. 1 гривня дорівнювала 100 шагам (або копійкам). Тоді ж були випущені грошові знаки в 2, 10, 100, 500, 1000, 2000 грн. Дві останні банкноти побачили світ після проголошення гетьманату П. Скоропадського, який зробив основною валютою в Україні карбованець. А після падіння влади політдіяча, УНР знову зробила гривню головною грошовою одиницею. Потім був час нової грошової реформи (1922-1924 роки). Тоді ж гривню вилучили з обігу до 1991 року.
Історія сучасної гривні
В 1990 році – до проголошення незалежності, але вже після виходу постанови КК КПРС “Про порядок виходу з СРСР” були введені одноразові відрізні купони. Випускалися вони протягом жовтня 1990 – грудня 1991 років. Це своєрідні картки споживача на предмети першої необхідності. Повноцінними грошима вони не були: швидше, доповненням до них, адже покупець мав розраховуватись за товар і карбованцями, і купонами, які відрізались на ту ж суму.
Коли нарешті країна отримала незалежність і вийшла зі складу СРСР в 1991 р, процес по поверненню гривні знову відновився. Дизайн нових банкнот був розроблений українськими художниками В. Лопатою і Б. Максимовим. Але поки — в січні 1992 року — в обіг вступили тимчасові гроші — купони або купоно-карбованці.
В цей час в Канаді, Франції та Італії друкувалися нові гроші незалежної України — гривні. Контейнери з валютою з-за кордону були переправлені в період з 1992 по 1993 роки в рамках програми “Щит України”. Але почалася гіперінфляція, і введення повноцінної грошової одиниці вирішили відкласти.
І, нарешті, згідно з указом другого Президента України Л. Кучми “Про грошову реформу України”, гривня була введена, як основна платіжна одиниця країни з 2 вересня 1996 р.
Протягом 15 днів в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законними засобом платежу на території України з цього моменту стає гривня.