Пандемія COVID-19 охопила увесь світ та вплинула на роботу всіх сфер людської діяльності. Паніка, ізоляція населення та економічна криза змусила музеї працювати в новому режимі.
Згідно з визначенням ICOM:
«Музей є некомерційною, постійною інституцією, покликаний служити суспільству та сприяти його розвитку, відкритий для публіки, який набуває, зберігає, досліджує, популяризує та експонує матеріальну й нематеріальну спадщину людства, довкілля з метою просвіти, навчання та задоволення»
Відвідання музеїв, а отже і популяризація матеріалів музею для публіки на перший погляд стала недоступною.
В умовах періодів послаблення та посилення карантинних впроваджень, музей частково припиняв свою роботу з приймання відвідувачів.
У період, коли було дозволено приймати відвідувачів виникали конфлікти, в зв’язку з умовами дотримання правил перебування в музеї. А саме стосовно обмеженої кількості відвідувачів у приміщенні, масочний режим і, навіть, температурний скринінг. Як наслідок, у різний час на COVID-19 перехворіли майже всі співробітники музею.
Але як і в інших сферах діяльність КЗ КОР «Київського обласного археологічного музею» поступово перейшла в роботу онлайн.
На початку квітня 2020 р. було відмінено проведення VII обласної археологічної конференції «Археологія Київщини», що була запланована на 24 квітня 2020 року. Врешті проведена 26 квітня 2021 р. у режимі онлайн.
У квітні 2020 р. на сайт музею (koam.com.ua) були викладені основні статті та наукові роботи за останні декілька років, про що повідомлялось на офіційній сторінці музею в соціальній мережі Facebook.
Для доступноті більшій аудиторії основна інформація про музей та його відділення була продубльована на сайті англійською мовою – сайт став двумовний, виключно зусиллями працівників музею.
В зв’язку з новими умовами роботи щодо популяризації своїх матеріалів співробітниками музею були освоєні та застосовані такі інструменти як:
- Платформи для створення сайтів – WordPress, Tilda;
- База даних – MySQL;
- Мова розмітки HTML5 та мова стилів CSS3;
- Графічні редактори – Adobe Photoshop, Figma;
- Програма для редагування відео – iMovie;
Офіційна сторінка музею в соцмережі Facebook – стала основним каналом зв`язку з потенційними відвідувачами. Тож вся інформація у першу чергу опубліковувалась на сторінці музею та дублювалася на музейну сторінку в Instagram. Щотижня в рамках рубрики «Знайомство з колекцією музею» піблікувалися матеріали з експозиції та фондів – фото експонату та короткий опис інформації про нього.
Загалом для публікацій були створені такі рубрики як:
- Знайомство з колекцією музею
- Цікавинки музею
- Скарби історії навколо музею
- Церкви Трипілля
- Народні свята та обряди
- Новинки музею
- Всезнайко – рубрика для дітей
Після публікування першої відео-презентації КЗ КОР «Київського обласного археологічного музею», яке переглянули 962 ос., було прийнято рішення про подання інформації у вигляді коротких відеорозповідей.
25 квітня було опубліковане відео про Вікентія Хвойку, створене з використанням матеріалів музею та відео-матеріалів каналу UA|TV, що охопило аудиторію у 9 617 ос., кількість переглядів сягнула 3,6 тис. ос. З цього відео було розпочато також ведення Youtube-каналу музею( посилання – https://www.youtube.com/channel/UCJFbqVwQ6_vypchvxxGwR8g).
Щотижня публікувалися матеріали про дослідження музею попередніх років, а також щомісяця відео-розповідь про відділення музею, а саме:
- Військово-історичний музей с. Трипілля;
- Археолого-краєзнавчий музей в с. Копачів;
- Музей Анатолія Солов’яненка;
- Музей Козаччини;
- Картинна галерея с. Германівка;
- Музей Вікентія Хвойки.
Виставки також стали віртуальними – у вигляді відео-експозицій.
Напередодні Дня археолога 14 серпня 2020 р. була організована онлайн-зустріч з д.і.н. М. Ю. Відейком на тему «Археологія: сучасніть та майбутнє», запис якої доступний на Youtube-каналі музею.
Крім того М. Ю. Відейко був запрошений для запису відео-екскурсії в першому залі КЗ КОР «Київського обласного археологічного музею» про трипільську культуру на Київщині. Короткі частини його розповіді публікувалися на сторінці музею та сайті впродовж серпня-вересні 2020 року.
У жовтні розпочали запис та публікацію циклу коротких відео-екскурсій та розповідей від співробітників музею, яких на сьогодні вже створено 18. Найпопулярніше з яких «Як одягалися трипільці», від співробітниці музею Дмитренко Ірини Йосипівни, переглянули 6113 ос. на офіційному Youtube-каналі музею.
Статистика за квітень 2021 р. показує, що саме відео-розповіді стали головними за запитами та переглядами на сайті музею з великим відривом. Цикл коротких екскурсій від співробітників музею переглянули 13 864 ос.
Річний звіт з Google Analytics за період з травня 2020 р. по травень 2021 р. відображає, що сайт та його інформацію переглядають нові відвідувачі – 89,2% від загальної кількості сесій користувачів. Це свідчить про ширше охоплення аудиторії.
За останні місяці інформація була також переглянута користувачами з різних країн. Основний відсоток 95,78% припадає на користувачів з України, друге місце посідють Сполучені Штати Америки – 1,4%.
Статистика користувачів за належністю до країни за період 05.2020-05.2021 рр.
Тим не менше більшість користувачів російськомовні – 54,82%, проти 35,1% україномовних.
Завдяки карантину, археолого-екскурсійний відділ музею, що складається з 4 наукових співробітників та завідуючої відділу, переніс акцент основної роботи з проведення екскурсій, що займало майже весь робочий час, на дослідження матеріальної бази та історичних етапів представлених у закладі. А отже призвів до вдосконалення інформаційної та матеріальної бази музею.
Протягом останнього локдауну у березні-квітні 2021 р. зусиллями співробітників музею була створена реконструкція макету житла зарубинецької культури з подвір’ям та встановлена в експозицію другої зали музею. В планах створення макету давньоруського містечка Треполя.
Підсумовуючи вище зазначені дані можна з упевненістю сказати, що використання засобів роботи з відвідувачами онлайн має також позитивний аспект. Співробітниками музею охоплюється більш широкі обсяги інформації, які подаються дозовано. Така інформація краще засвоюється та має більше охоплення аудиторії.
Автор: Молоткова А. О.