Особи з інвалідністю І групи (одна супроводжуюча особа); діти-сироти (одна супроводжуюча особа); багатодітні сім’ї; категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ІІ категорії; військовослужбовці строкової служби; учасники бойових дій; співробітники музеїв України – безкоштовно
До Дня захисників та захисниць України представлені матеріали повномаштабного періоду російсько-української війни. Кожен предмет цієї виставки має свою історію. Вони були в різних місцях, в різний час та належали різним людям і подіям, але їх об’єднує мужність захисників і захисниць, що боронять нас щодня. Колись незвичні, більшість з цих речей тепер стали нам добре знайомі…
Момент падіння літака над Трипіллям 24.02.2023.
[Відео з відкритих джерел]
24 лютого 2022 року для більшості було шоком. Страх, паніка. В кожного є своя історія як він чи вона зустріли та пережили цей день.
Для багатьох жителів Трипілля в цій історії є літак, що підбитий падав над житловими будинками. І лише завдяки вправності пілотів – аварія не стала ще більшою катастрофою для мешканців села.
Невеликі фрагменти оббивки відлеті досить далеко, щоб їх змогли підібрати та передати у Військово-історичний музей с. Трипілля. Один з них присутній на виставці.
З першого дня повномаштабного вторгнення багато хто пішов у військомати, щоб захищати свої домівки та рідних. Всі пам’ятають черги бажаючих в ті дні, але забезпечення на таку кількість не було звідки взяти. Освоювали нове виробництво
РПС, кустарне виробництво
Бійцям ТРО не було, де взяти розгрузки, тому за цю справу взялися місцеві швеї. Одна з таких на нашій виставці – тепер це вже історія.
РПС – це розвонтажувальні ремінно-плечові системи для зручності розміщення та перенесення необхідного спорядження, що має бути завжди під рукою.
Звісно, пошиті на скору руку, вони не були ідеальними, але вони були потрібні.
Плита, 5-го класу, кустарне виробництво
Броня – обов’язковий захист, який в той час було важко дістати. Але своїх рідних ми хочемо захистити будь-якою ціною.
Таких плит як ця було дві – одна спереду, інша позаду, вставлені в плитоноску.
Виготовлені на Закарпатті, лиша одна важить – 6 кг. Без сертифікації, зрозуміти, що вона витримає перевірялось експерементальним шляхом, але і носити її було тим ще випробуванням.
Окупанти відступали з Київщини і лишали по собі руїну. На відновлення електомереж були відправленні всі робітники області, які працювали без вихідних, часто по добово. Так, в Трипіллі опинились фрагменти танкових снарядів, що їх підібрали в Бучі та Ірпіні.
Колись побачити військового зі зброєю і матір з маленькою дитиною в черзі магазину було б як мінімум дивно. Після 24-го все змінилось. Підсумки для різного спорядження, тактичні рукавички чи наколінники стали такими ж поширеними в продажі як, напевно, і продаж білизни.
Ті речі, що представлені у нас вже не несуть користі, або знайшли собі кращу заміну. Деякі з них передані на постійне зберігання до Військово-історичного музею с. Трипілля та належали Асюченко Олегу Валерієвичу, що пішов до війська за рік до повномаштабного вторгнення. Інші ж – тимчасово на момент виставки, до потреби.
Не зважаючи на постійне удосконалення спорядження, ще досить часто використовуються здавалося б застарілі радянські зразки.
РПГ-18 “Муха”
Перша радянська ручна реактивна протитанкова граната. Завдяки своїй легкості використання, дешевезні та малій вазі досі використовується, але проти сучасних танків мало ефективна.
Її прицільний механізм має додаткову скляну “мушку”, від чого вважають і пішла назва РПГ.
Підсумок для снарядів РПГ-7
ЗСУ має чималі запаси РПГ-7, і хоча сама зброя ще не застаріла морально, то такий підсумок, що використовувався для перенесення 3-х снарядів вже досить застарів.
Адже спорядження для гранатометника сягає 50 кг, значна частина з яких – заряди та сам пусковий пристрій.
Лінія фронту відступила від Київщини, але не для її оборонців. Вони захищають свою землю, тому не важливо де ти служиш – в ТРО, ЗСУ, Нацгвардії. Ти їдеш боронити свою землю та незалежність.
Саперна лопата
А якщо точніше – мала піхотна лопата. Індивідуальний засіб піхотинця. І чим швидше ти вмієш копати окоп, тим краще.
Інструмент, що рятує життя і застосовуєтьсячастіше за автомат.
Ця лопатка встигла побувати на Донеччині.
Тубус від заряду калібру 155 мм
З кінця ХХ ст більшість армій НАТО взяли 155-мм зброю як універсальний стандарт. Тому це поширений калібр сучасної артилерії.
Використані на передовій, вже не потрібні тубуси від заряду часто стають мистецькими витворами, що потім розігруються волонтерами для зборів для ЗСУ.
Таким чином отримують подвійну користь з їх використання.
Почалася осінь, холод, а з ними часті ракетні обстріли, що мали на меті знищити нашу енергетичну систему, посіяти паніку та зламати наш дух.
Фрагменти цих ракет також на цій виставці.
Війна триває і на озброєння використовують нові альтернативи.
NLAW
Абревіатура від Next Generation Light Anti-tank Weapon – легка протитанкова зброя наступного покоління.
Це ручний одноразовий шведсько-британський протитанковий комплекс малої дальності.
Велика Британія передала Україні більш як 1000 гранатометів NLAW
Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима майже 10 років досвіду боїв у сучасній російсько-українській війні. Наші воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції.
Нарукавний тризуб
Нарукавні знаки розрізнення, що носили на одностроях вояки Армії УНР і сам Головний отаман Симон Петлюра.
Простий, без деталізації, тризуб легко було виготовити в умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР. Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на рукавах одностроїв.
“Мазепинка”
Головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа.
«Мазепинки» почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях . Від 2017 року «мазепинка» є офіційним головним убором Збройних сил України.
Українська армія береже імена героїв минулих епох – від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв. А гасло «Слава Україні! – Героям слава!» стало офіційним вітанням українського війська, яке лунає по всьому світу в знак нашої підтримки.
Нинішні захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців. Тому День захисників і захисниць – це передусім ще один спосіб день подякувати їм за захист, за змогу жити щоденним життям – ходити на роботу, пити каву вранці, гуляти з друзями. В той час, коли Сили оборони України роблять все можливе й здавалося б неможливе, що в них є, задля цього.
