Германівський район 1923 – 1928 роки

Через кілька місяців після утворення СРСР, навесні 1923 року, відбулася адміністративна реформа: волості Київської губернії стали районами, повіти – округами. Київський повіт увійшов до Київського округу, якому підпорядковувались 25 районів. Був серед них і Германівський район.

Адміністративна мапа Київської округи 1925 р., території Обухівського та Германівського районів
Адміністративна мапа Київської округи 1925 р., території Обухівського та Германівського районів

       Згодом до району додатково увійшли села Деремезна, Семенівка, Яцьки та Перегонівка. На 1927 рік район складався з 24 населених пунктів, на його території діяло 16 сільських рад, населення складало 38 тисяч 733 душі, які проживали у 8234 дворах. Кожен двір складався у середньому з 4,6 їдця.

           До його складу  увійшли містечко Германівка (на весну 1925 року проживало 3331 чол. населення), села – Германівська Слобода разом з поселенням Руди (3732 чол.), Верем»я (2291 чол.), Матяшівка 949 чол.), (Григорівка (1511 чол.), Гусачівка (1666 чол.), Казимирівка (Горохове 1743 чол.), Леонівка (720 чол.), Антонівка      (493 чол.), Новосілкове (Новосілки 1282 чол.), Сущани (1590 чол.), Черняхів (6826 чол.), хутір Кулики (Кулі 15 чол.) та поселення Зелений Кут (напевне сучасне Безіменне 71 чол.)

      З 14 жовтня по 4 листопада 1923 року відбулися вибори сільських рад. Різною була кількість членів ради: від 9 чоловік у Матяшівці, до 68 чоловік – у Черняхові. Всього було обрано 405 чоловік, 34 жінки і 371 чоловіка.

        З 1923 по 1926 роки головою райвиконкому був Олексій Сапожніков, секретарем – Іван Литвин, з 1926 по 1928 – головою – Тонконог, секретарем – Іван Молодід.

      На кінець 1926 року Германівський райвиконком мав такі відділки: секретаріат, адміністративний, земельний, податковий, кошторисний, культурно – освітній також діяли комісії: земельно – судова, рада народної освіти та рада санбюро.

             У районі функціонували традиційні районні організації та установи: райвійськкомат (воєнком Волянський), райком ЛСКМУ (завідувач Топчій, а з 1926 року М.Лободін, який потім працював другим секретарем Обухівського райкому партії). У травні 1926 року в районі діяло 13 молодіжних осередків, 304 комсомольці. А також піонерська організація: 12 загонів, 602 піонери.

     Районний суд очолював Прощенко, заступником голови був Штанько. Районна міліція нараховувала 17 чоловік : керівник, 8 міліціонерів, 7 агентів розшуку та діловод.

    Функціонувала германівська лікарня на 10 ліжкомісць (26 чоловік медперсоналу).

   У 1926 – 1927 навчальних роках 888 дітей шкільного віку, з 1630 наявних, навчалося у 17 школах (1 семирічка, 8 чотирьох та 8 трирічок).

У районі діяло 13 православних церков і одна римсько – католицька каплиця.

    Промисловість району була незначною. Діяв Григорівський цукровий завод, 7 млинів, декілька кузень, стельмашних та столярних майстерень.

    У селах району діяли споживчі  та сільськогосподарські товариства. Всі роботи на полях виконувалися за допомогою худоби. Так званої робітної худоби у 1924 році нараховувалося : коней – 3673, волів – 443.


Автор: Тетяна Грянка