Наукове життя ХІХ ст. відрізнялося від сучасного не так вже й кардинально. Але в археологічному світі в межах Російської імперії основною подією вважався з’їзд археологів з усієї імперії, який відбувався кожного разу на новому місці та в основному лише раз на 3 роки. Всього їх було 15 з 1868 по 1911 рр., вперше організованого за ініціативи графа А. С. Уварова. Крім того вони мали міжнародне визнання, а тому учасниками та слухачами виступали також вчені з-за кордону.
Озвучувалися найновіші дослідження та відкриття, представлялись знахідки та влаштувалалися виставки, організовували виїзні екскурсії та розкопки. Такий з’їзд міг тривати до місяця.
Виступ Вікентія Хвойки на ХІ Археологічному з’їзді
Але один з найвизначніших відбувся з 1 по 19 серпня 1899 року у Києві – ХІ Археологічний з’їзд. Саме на ньому Вікентій Хвойка виступив з розповіддю про розкопки в Київському уїзді та виділив культуру Б та культуру А, що пізніше отримали назву «трипільської культури». Його робота «Каменный век среднего Приднепровья» увійшла до І тому матеріалів ХІ Археологічного з’їзду у 1901 р. П. М. Мілюков, що при обговоренні доповіді Хвойки висловив припущення, що культура А і Б були гілками однієї культури, яка прийшла з півдня через Румунію, а її центр має бути в Греції, виступав же з доповіддю про розкопки Російського археологічного інституту в Македонії.
Звісно ця тема викликала неабиякий інтерес та велику дискусію серед вчених. Але дослідження й інших вчених були не менш важливими. Загалом було представлено 135 доповідей та рефератів, серед яких відмічають «Археологічну карту Волинської губернії» В.Б. Антоновича та «Археологічну карту Подільської губернії» Ю. Й. Сіцінського. Всі роботи вийшли друком у двох томах у 1901 та 1902 рр. за редакцією графині Уварової і С. С. Слуцького з картами, цинкографіями в тексті та таблицями. Друком вийшов також каталог виставки.
Цікаво, що відкрита та розкопана Хвойкою Кирилівська стоянка у Києві була представлена на з’їзді Армашевським.
Вплив успіху ІІІ Археологічного з’їзду у м. Києві
Основна увага з’їзду акцентувалася на вивченні старожитностей Волині та Холмської Русі (Забужжя) і півдня Гродненської губернії за пропозицією В. Б. Антоновича, який доповідав про розкопки курганів на Волині та кам’яний вік Волинської губернії. Всього у збірник матеріалів увійшло 4 роботи Антоновича.
Важливим чинником вибору Києва для проведення цього форуму був великий науковий та організаційний успіх попереднього київського з’їзду у 1874 році. Відомий науково-літературний журнал «Киевская старина» у рубриці «Известия» до XI Археологічного з’їзду в Києві друкував матеріали про хід підготовчих робіт та проведення з’їзду, протоколи засідань відділів Підготовчого Комітету.
В журналі «Киевская старина» у випуску за липень 1899 р. в розділі «Музеи и собрания древностей», є невелика помітка про хід робіт по завершенню будівництва Київського музею старожитностей і мистецтва. Автор закликає києвлян долучитись до нього, адже кошти завершились, а будівля стане окрасою міста. Але зазначає, що до 1 серпня на відкриття з’їзду буде готові декілька залів, де розміститься виставка від Товариства старожитностей та мистецтва.
Випуск за серпень 1899 р. був розпочатий великою статтею стосовно ІІІ Археологічного з’їзду, який відбувся 1874 р., також у Києві з фотографією усіх учасників. Що починалася так: «Когда выйдет в свет настоящая книга этого журнала, в Киеве откроет свое заседание ХІ археологический сьезд, вторично собравшийся в Киеве после 25 летнего промежутка. Тоді було 204 учасника ІІІ Археологічного з’їзду, але знялося всього 90 на знімок. Статтю написав Антонович.
Організація ХІ Археологічного з’їзду
В «Известиях» повідомлялося про те, що Попередній комітет ХІ Археологічного з’їзду збирався влаштувати виставку географічних карт складених до ХVІІІ ст., щоб показати історію розвитку картографії. А тому робив запит на Атлас річки Дніпро 1786 р. , що складалася з 75 карт від м. Смоленськ до лиману в Чорне море.
Крім того у випуску липня в розділі «Документы, заметки, известия» до ХІ Археологічного з’їзду була передрукована стаття з газети «Волинь» (№41) проф. В. Антоновича, в якій зазначалося про підвищену цікавість до Археологічного з’їзду, адже кількість учасників збільшилась з 200 до 1200 осіб. І хоча основна тема вивчення Волинь, жоден з історичних міст того регіону не мав можливості розмістити та організувати такий масштабний захід.
Планувалося 11 секцій:
- Первісні старожитності;
- Історична етнографія і географія
- Пам’ятники мистецтва і художеств
- Побут домашній, юридичний і суспільний
- Пам’ятки мови і письма
- Церковні старожитності
- Класичні і візантійські старожитності
- Старожитності західних і південних слов’ян
- Східні старожитності
- Нумізматика і сфрагістика
- Археографія
Комітет планував їх роботу таким чином, щоб учасники змогли бути присутніми на всіх, тільки у випадку великої кількості докладів розглядали можливість паралельного проведення декількох секцій. При Археологічному з’їзді в університеті діяла виставка з 5 відділів старожитностей: первісний; історичний, церковний; стародруки та рукописи; історичні карти.
А також в музеї свої колекції представили Ханенко, Тарновський та Хойновський. Планувалось проведення екскурсій по памятках Києва, на розкопках могильники поблизу міста, а також екскурсія по Дніпру до Трипілля, Переяслава, Канева.
У випуску за вересень 1899 р. був надрукований заключний доклад графині Уваровой на ХІ Археологічному з’їзді. Його зачитали на останньому засіданні Археологічного з’їзду 19 серпня, де були представленні всі висновки по роботі і виділили вклад Хвойки: “…в высшей степени интересное сообщение В. Хвойки и Ал. Мих. Покровского о единственных пока в своем роде находках г. Хвойка в Киевской губ. и уезде стоянок каменного века”.
Серед учасників з’їзду, а їх було 500, були присутні делегати, які були учасниками ще III-го АЗ 1874 року. Серед них такі, як: В. Б. Антонович, В. С. Іконніков, П. О. Лошкарьов, П. Г. Житецький, Д. Я. Самоквасов, Д. І. Іловайський, М. І. Петров, Ф. Т. Міщенко та ін. На з’їзд прибули вчені з різних країн та міст (всього 24 особи): Праги, Будапешту, Софії, Кракова, Відня, Парижу, Сараєва, Вашингтону, Кенігсбергу.
Організована до з’їзду виставка стала основою колекції першого музею старожитностей у Києві. Були представлені колекції університету св.. Володимира, особиста колекція В. Б. Антоновича, Червинского, Г. Тиховского, проф. П.А.Лашкарева, К. Мельник, Ф.К.Пулавского.
Завершення Археологічного з’їзду відбулося після зачитання граф. Уваровою висновків та затверджених ходотайств, а також визначення проведення наступного Археологічного з’їзду у Харкові у 1902 р. Уварова завершила Археологічний з’їзд закликом про дружню допомогу Московському археологічному комітету та окликом богатиря, з яких починався з’їзд : «Кто в поле жив, человек, отзовись!»
Джерела та література
- Издания археологических съездов [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://annales.info/sbo/contens/arheol_s.htm#11_1
- Киевская старина. Год восемнадцатый. Том LXVI. Июль-Сентябрь 1899 г. – К.: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1899. – 686 с.
- Юренко С. П. Археологічні зїзди в Україні. — К., 2004.
- Серых Д. В. Фотоматериалы Всероссийских Археологических съездов дореволюционной Росии (к 137-летию Казанского съезда).
Автор: Молоткова А. О.