Другий зал

Представляє історію останніх тисячоліть, так званої «нашої ери». Людство стрімко розвивається, тому пам’ятки археології, що показують зародження слов’янства, епоху Київської Русі та Козацтва переходять у краєзнавчі експонати ХІХ-ХХ ст. що відображають життя с. Трипілля. Крім того другий зал використовується для змінних археологічних виставок та творчих виставок сучасних митців.

 

 

 

Черняхівська культура

Однією з найцікавіших та найспецифічніших культур того часу є Черняхівська (ІІ — сер. V ст н. е.). Вона була досить розвинена на відміну від оточуючого населення, адже в експозиції можна побачити їхню кераміку, виготовлену з допомогою горчарного кола. Також ювелірні вироби і залишки римських амфор, що свідчать про торгівельні зв’язки населення з Римською імперією.

 

Ранні слов’яни

Період ранніх слов’ян, починаючи з V ст н. е., представлений керамічним посудом та залізними виробами. Також можна побачити предмети побуту хозар, що з VІІ ст роблять набіги на ці землі.

 

 

київська русь

Наприкінці ІХ ст. формується одна з наймогутніших феодальних держав у Європі – Київська Русь. Оскільки основу економіки становило землеробство та скотарство, тож представлені залізні сільськогосподарські знаряддя праці для обробітку землі. І крім того зразки зброї – наконечники стріл, рогатини, вістря списів та пік. Можна побачити фрагменти ювелірних прикрас та перші зразки християнської пластики – хрести-енколпіони. А також реконструкцію заміжньої жінки з типовими прикрасами того періоду.

 

Литовська доба

Литовська доба на території Київщини представлена знахідками того часу з с. Трипілля, знайдених під час археологічних розвідок 2002 р. та реконструкцією лицарського обладунка та озброєння поч. ХV ст. В цей період в Трипіллі відбудовується замок, макет якого можна побачити у вітрині. Є і оригінали матеріалів зруйновано замку, а також цегла-литовка, з якої був побудований фундамент.

 

 

 

 

 

козаччина

З періоду Козаччини (ХVІ- ХVІІІ ст.) залишились вістря стріл, ножі, ядра гармат, ключі, люльки, посуд, а також пічні кахлі, знайдені в с. Трипілля.

 

українське село

Післякозацький період ХІХ-ХХ ст. характеризується подальшим етнокультурним розвитком. Духовне та культурне життя зосередилося на селі. Тому експозиція завершується краєзнавчими матеріалами, переданими місцевими жителям  – картини, вишивка, одяг, предмети побуту з дерева та традиційна ікона обрамлена рушником.