Присвячений найвідомішій та найсуперечливішій культурі на теренах України. Трипільська культура існувала з кін. VI до поч. ІІІ тис до н. е. Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив 1896-1898 рр. В.В. Хвойка в околицях містечка Трипілля (нині – с.Трипілля Обухівського району Київської області).
18 травня 2018 р. оновлений зал відкрив свої двері для представлення виставки керамічних виробів трипільців з колекції “Музею історичного надбання ПЛАТАР”.
Експонати обрані для показу у виставці відображають різномаїття та розмах виробництва кераміки у період розквіту трипільської культури. Різні форми, розміри, спосіб використання, нанесення фарби та орнамент. Все, що оточувало трипільців – вони намагалися відтворити у кераміці, тим самим даючи нам можливість дізнатися про їх стиль життя.
традиції та вінування
Відображення храму трипільців, збільшена антропоморфна жіночої фігури та тринуклеподібної посудини передають сакральний світ трипільців, їх вірування та звичаї.
Пантеон трипільськіх богів звісно ще в процесі досліджень, тим не менше вироби, які вони створювали красномовно промовляють до нас крізь час. Повідомляють про вірування та обряди, що протягом 2 тис років свого існування застосовували люди, що жили на цій землі задовго до появи сучасних цивілізацій.
Від символів до знаків
На кераміці можна побачити знаки та символи, які використовували трипільці у період свого розквіту. Кожен горщик унікальний, адже розповідає власну історію через символи та форму, створену вручну майстром. Нині нараховують понад 300 знаків та блоків знаків, що нажаль так і не розвинулись у писемність.
ритуальний посуд
Під час розкопок виявляють тисячі різноманітних антропоморфних та зооморфних статуеток, які часто знаходять розломаними спеціально. Маленькі горщики з символом жертовника, що можуть поміститись у долоні. А також загадкові біноклеподібні посудини з наскрізними отворами, значення яких і досі викликає дискусію у вчених.
Сакральний світ трипільців переданий в оригінальній виставці трипільської кераміки заполонив третій зал Київського обласного археологічного музею.
