Вітрини XVІ-ХVIІ
Ранній залізний вік (кінець ІІ – І тис. до н.е.)
Ранній залізний вік – останній період давнини, коли кам’яні знаряддя остаточно поступилися місцем металевим. Люди навчилися видобувати залізо і виготовляли з нього знаряддя праці, зброю, прикраси.
Ця доба на Київщині представлена давніми курганами, поселеннями та городищами, які мають різну культурну приналежність.
Артефакти знайдені в с.Трипілля, м. Обухові,м. Ржищів, с. Білогородка, с.Соболівка та Софіївській Борщагівці.
Вітрина XVІ
Вироби з каменю, які продовжують використовувать у ранньому залізному віці – бойові сокири та молот, що був переданий В.І. Калашніковим у подарунок музею.
Вітрина XVІІ
№1. Залізний шлак
Знайдений у с. Софіївська Борщагівка. Дослідження Покаса М.П. та Моці О.П. 1995 р.
Щоб отримати залізо, спочатку із залізної руди у горні чи печі виплавляється сира руда – губчасте залізо. Воно просякнуте рідким залізним шлаком. Під час оббивки молотком, для отримання криці, шлак виділяється і затвердіває. А тому такий шлак відмінний маркер залізообробного виробництва в певній місцевості.
№2. Проколки кістяні
Знайдений у с. Софіївська Борщагівка. Дослідження Покаса М.П. та Моці О.П. 1995 р.
Проколки з загостреними кінцями використовувалася для проколювання шкіри або тканини (як наші сучасні голки, або шила). А створені за допомогою проколок отвори прошивалися ниткам або шкіряними шнурами.
Такими проколками користувалися ще в неоліті.
№3. Фрагменти керамічних виробів
Знайдені у с. Софіївська Борщагівка. Дослідження Осадчого Р.М. та Філюка О.В. у 1997 р.
Фрагменти верхніх країв посуду (вінець), за якими можна визначити приналежність до періоду, коли їх виготовили.
А завдяки типовому орнаменту бачимо, що фрагменти належать кераміці чорноліської культури.
Посудини ліпилися вручну за допомогою звичайних прийомів накладання джутів та стрічок. У глину домішували пісок та товчену кераміку.
№4. Розтирачі та зернотерка
Розтирачі знайдено на полі с. Білогородка Києво-Свяшинський р-н. та передані до музею у 2002 р.
Фрагмент кам’яної зернотерки знайдений у с. Соболівка, ур. Вовчужки, Броварського району. Підйомний матеріал Онопрієнка В.В
Розтирач – верхній камінь від зернотерки, призначався для подрібнення зерна. Але відомі також кам’яні розтирачі для подрібнення фарби. Зернотерки виготовлялися з кварцитів та граніту.
№5. Прясельця
Знайдені у м. Ржищів, передав до музею Волошин М.Т. у 2005р., у м. Обухів у 2002р (передав Квітницький М.В.) та в с. Софіївська Борщагівка у 1995 р., з фондів Інституту Археології НАН України
Невелике грузило округлої форми, що вдягалося на нижній кінець веретена (потовщена палиця з одного кінця). Прясельце підсилювало обертальні рухи під час прядіння.
Неодмінний атрибут ткацтва, прясельця набувають більш досконалих форм і відмінностей між археологічними культурами.
№6. Фрагменти знарядь з кременю
Знайдені у 2002 р. Трипільською археологічною експедицією на чолі з Квітницьким М.В. на окраїні м. Обухів
Скребачки та крем’яні пластинки. Скребачки призначені для видалення підшкірної клітковини (мездра) з виченої шкіри тварин.
А крем’яна платівка зі слідами перебування у вогні.
№7. Шпилька бронзова
Знайдена у 2002 р. Трипільською археологічною експедицією на чолі з Квітницьким М.В. у м. Обухів
Характерна прикраса раннього залізного віку, якими, певно, сколювали верхній одяг.
№8. Фрагмент тигля
Знайдений у 2002 р. Трипільською археологічною експедицією на чолі з Квітницьким М.В.
Керамічний тигель слугував для плавлення металу.