Вітрини XVІІІ-ХIХ
Ранній залізний вік. Скіфи (VІІ-ІІІ ст до н.е.)
Найяскравішою культурою раннього залізного віку є, безперечно, скіфська. В VІІ-ІІІ ст до н.е. степова частина сучасної України була заселена кочовими іраномовними скіфськими племенами, які утворили державне об’єднання – Велику Скіфію. Генетично їх вважають нащадками чорноліських племен та предками історичних слов’ян.
На території Київщини мешкали племена скіфів-орачів, як зазначає в своїй праці «Історія» Геродот.
Мешкали в неукріплених та укріплених поселеннях – городищах. Розміщувалися на високих берегових мисах.
Своїх багатих небіщиків ховали з почестями в курганах (земляний насип над поховальною ямою), а бідних ховали в простих ямах.
Вітрина XVІІІ
№1. Фрагменти ліпного посуду
Передані у 1996р. Інститутом археології НАН України з дослідження 1990р. на території с. Чубівка, ур. Острів та с. Байбузи, хутір Закревки Черкаської обл.
Фрагмент стінки ліпної посудини з заглибленим орнаментом відноситься до чорноліської культури (приблизно ХІ –VIII ст. до н.е.).
як і фрагмент ручки ліпного черпака з прокресленим орнаментом.
Посуд орнаментувався врізними геометричними візерунками, які інколи замазувалися білою пастою.
№2(XVІІІ), №3(ХІХ). Бронзові навершя
Передані у 1996р. Інститутом археології НАН України
Вершиною скіфського мистецтва є звіриний стиль. Коли речі побутового та сакрального призначення виготовлялись у вигляді різних видів тварин. Навершя із зображенням орла (№2, вітрина ХVIII) та оленя (№3, вітрина ХІХ) – цих тварин скіфи вважали посередниками між світом живих та мертвих.
Кожне окреме плем’я мало власне навершя, яке виконувало функцію тотему і було невід’ємним атрибутом у військових походах.
Навершя з зображенням грифона також представлено на стінці (верхній ряд плакетки)
Грифон- персонаж міфів. Його образ народився в Еланії, потім був запозичений народами Середземномор’я та Причорномор’я. Вони вважали могутнього крилатого лева з головою хижого птаха уособленням посланця богів верхнього та нижнього світів. Його сприймали і як захисника від злихсил. Крім того грифон символізував культ плодючості.
№3. Бронзові застібки
Передані у 1996р. Інститутом археології НАН України
Незамінний атрибут одягу, що слугував для кріплення тканини.
№4. Бронзова шпилька
Передані у 1996р. Інститутом археології НАН України
Характерними прикрасами раннього та середнього періоду у Лісостеповій Скіфії були шпильки, якими, мабуть сколювали верхній одяг. Виготовлялися шпильки з бронзи, заліза, срібла та золота.
№5. Мідна монета
2002 р., м. Українка Кузнецов Г.М.
Копія золотого статера із м. Пантикапею ( сучасний Керч). На аверсі – зображена голова Бога Сатира, на реверсі – крилатий грифон – геральдичний символ Пантикапею.
Вітрина ХІХ
№1. Фрагменти посуду з поселень біля с.Долина та Щербанівка.
2003р., знахідка Колеснікова М.А. на території с. Трипілля та дослідження Відейка М.Ю. біля с. Долина ур. Гордин Шпиль
Скіфи використовували посуд у побуті та релігійних цілях. Керамічний посуд скіфських майстрів був ліпним. Його виготовляли, застосовуючи прийоми накладання джгутів та стрічок. Характерними ознаками є формувальна маса: крім глини, вона включала крупнозернистий пісок, шамот і жорству. Випалювали в спеціальних глиноподібних печах. Орнамент звичайно різний; зарубки з країв, часто трапляється нижче вінець коло з опуклин «горошин»; для цього з середини штрикували паличкою сиру глину, а тоді загладжували поверхню цих опуклин. Окрім того, скіфський ліпний посуд має характерні форми: пряму горловину та слабкий профіль горщиків.
№2. Точильні камені, пісковик.
Такі вироби виготовлялись переважно з дрібнозернистих порід пісковиків, сланцевих кварцитів та інших порід каменю. Зазвичай вони були довгасті, брускоподібні ( хоча зрідка могли бути і округлої форми) та мали отвір, який дозволяв їх зручно прикріпити до поясу, та завжди мати при собі у разі необхідності.
№4,№7. Фрагменти амфор
Передано у 1996р. Інститутом археології НАН Україниїнка та дослідження Відейка М.Ю. біля с. Долина ур. Гордин Шпиль 2003 року
Амфора – овальна глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками. Використовувалась для транспортування та зберігання олії, вина та зерна.
На низькій круглій підставці – амфора гостродонна.
Дарунок Городиського М.І. в 2002р.
Такі виготовлялися в Середземномор’ї вже у другій половині ІІ тис. до н.е. У Греції і грецьких колоніях їх широко виготовляли з VII ст.. до н.е.
А на високій круглій підставці – антична амфора зі скіфського поховання в районі м. Одеси, Причорномор’я.
Дарунок Грушецького К.М. у 2007 р.
№5. Вістря скіфських стріл, бронза.
Дарунок Відейка М.Ю. 2009-2010 рр. Знайдено на території Київської обл.
Бронзові вістря стріл виробляли у ремісничих центрах – ними були лісостепові скіфські городища, на більшості з яких зафіксовано рештки металообробного ремесла, а також у античних містах Причорномор’я. Ливарні форми для відливання стріл було знайдено біля сіл Стайки і Букрин на Київщині, а також в місті Ольвія. Рідше зустрічаються вістря стріл, створені ковалями з заліза, а також виточені з кістки, які використовували, ймовірно на полюванні.
№6. Керамічне прясельце
Знайдені у м. Ржищів, передав до музею Волошин М.Т. у 2005р.
У більш давні часи, щоб надати веретену (потовщена палиця з одного кінця) обертальної сили, застосовували прясельце – невелике грузило округлої форми, що вдягалося на нижній кінець веретена. Прясельце підсилювало обертальні рухи під час прядіння.
Неозброєним оком підтверджується зв’язок скіфів з греками. Переважно торгівельні, особливо з тими, хто жив у грецьких колоніях на Північному Причорномор’ї (Ольвія,Херсонес,Пантікапей). Вони продавали шкури, військові трофеї, рабів, мед та інші товари, а в обмін отримували грецьке вино, оливкову олію, гончарні вироби, прикраси та інші речі.
Саме тому у вітрині представлений макет еллінського міста-поліса. Його портова (справа), священна ( в центрі) і житлова (зліва) ділянки міської забудови типової давньогрецької колонії на північному узбережжі Чорного моря в V – IV до н.е.
Під ним фрагменти черепиці з покрівлі давньогрецького будинку IV – III ст..до н.е. Що були передані у 2004 році Інститутом археології НАНУ (Знахідки з Нижньобугського (Ольвійського) регіону)
Та керамічна кришка цистерни для соління риби з Ольвії, IV ст..до н.е.
Скіфські прикраси в більшості представлені бронзовими точними копіями виробів.
Це, в першу чергу, кінські прикраси, що розміщенні для наглядності на банері. Нащічні бляхи (також на плекетці – 3 ряд зверху), лунниці та бубонці
Нашивні ажурні бляхи (2-й ряд зверху на плакетці) з символічним зображенням лева. Ними обшивали одяг як чоловіки так і жінки.
На нижній плакетці згори вниз:
- Щиткові перстні. Такі перстні носили чоловіки і ними показували свій статус.
- Сережки-підвіски з рельєфним зображенням богині, що сидить на троні з піднятими догори руками та прикрашені амфоровидними підвісками. Такі сережки прикріпляли до головного убору до стрічки або одягали за вуха, адже вони масивні та кінчики в них не загострені.
- Підвіски-качечки з амфорками.
Прикраси були передані у 1996 році Інститутом археології НАН України