Вітрина І.
Скам’янілі рештки молюсків та мінерали
Всі експонати на вітрині відносяться до епохи міоцену, коли ще не існувало людини, приблизно від 23 до 5 млн років тому.
Більшість часу тієї епохи значна частина території України була покрита, так званим, Сарматським морем.
Його північне побережжя закінчувалось в межах сучасної Київщини, що відходило декілька мільйонів років.
Тому більшість скам’янілих решток та мінералів стосуються флори та фауни дна моря. Основна їх частина була знайдена протягом першого сезону археологічних розвідок нашого музею у 2002 році на чолі з Максимом Квітницьким, на той час завідувач археолого-екскурсійного відділу, та його особистих знахідок.
Проводилось обстеження пам’яток археології, їх наявність та стан збереженості в ряді населених пунктів Обухівського району. Тому знайдені рештки були в межах с. Трипілля, м. Українки та м. Обухів.
№1. Скам’яніла деревина
Схожа до сучасної флори. Вид не індетифіковано.
№2. Белемніти
Белемніти нагадували виглядом і будовою сучасних кальмарів. Вони є керівними копалинами міоцену. Їх скелет закінчувався маленьким прямокутним конусом, що був охоплений ззаду массивною кальцивою структурою (ростр). Ці ростри знаходили досить часто у всі часи, а через свою форму в народі отримали різні назви – “чортів палець”, “відьмин палець”, “палець святого Петра”. До впровадження християнства викопні рештки белемнітів вважали застряглими в землі перунами (громовими стрілами). Зокрема українці називали їх громовицями.
№3-5. Ядра двостулкових молюсків
Схожі до сучасної фауни
№6. Ядро гастропода
Черевоногий молюск, найбільший клас молюсків, що існує досі. Відомо понад 400 сучасних родин і близько 200 вимерлих.
Охоплює равликів і слимаків.
№7-8. Панцир краба
Перші викопні рештки, які можна віднести до крабів, відомі ще з юрського періоду. У процесі еволюції їх зовнішній скелет лише міцнішав. Вони поширені в усіх океанах.
№9. Ядро фоласа
Фолас – один з видів вимерших двостулкових молюсків
№10. Ядро галіотіса
Галіотіс – рід морських їстівних молюсків родини Haliotidae. У нього пласкі овальні мушлі у вигляді спіралі, зовнішній край яких має отвори з блакитнуватою перламутровою внутрішньою частиною. Цей перламутр використовується для викладки орнаментів. Стулку молюска ще називають “морським вушком”
№11. Відбиток мактри
Мактра – загальна назва раковин або “качиних молюсків”. Один із родів двостулкових молюсків
№12. Зуби акули
Зуби акули знайдені на території Обухівського райони поки не вдалось індетифікувати за родами та видами акул.
№13. Полігоклас з типу польових шпатів
Група породотвірних мінералів класу силікатів, що належать до типу польових шпатів та мають пластинчасту будову. Староукраїнська назва польових шпатів – польовики. .
№14. Форамініфери
Форамініфери – тип або клас корененіжок, найпростіших морських і прісноводних організмів, що мають мінеральний екзоскелет (черепашку).
Назва утворена від лат. foramen — «отвір», «дірка» і fero — «носити».
З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Такі гірські системи як Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків.
За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої породи.