Спогади про Голодомор. Трипілля

Цедик Наталка Микитівна

(1907 року народження, корінна трипільчанка, народилась і жила на Кисилівці)

Голодомор був страшний на селі, він тяжкою каменюкою тяжів над селянами. Активісти (“чорна”, “червона” мітла, так їх називали) їх в нашому селі налічувалося до 20 осіб, вимітали і вигрібали в людей усе, що було по приказу з верхів. Голодомор… Це при такому врожаї великому, рясні хліба вродили тоді. А голодомор був штучним, щоб вигубить народ голодною смертю. Це був приказ із Верхів. На Кисилівці, на кладовищі, блище до колгоспу, коло дороги, була братська могила куди звозили померлих. На нашому кутку померли Шевченко Марина Йосипівна і двоє дітей, Цедик Пилип Йосипович і діти, (1800 р.н.), Хора Федір 1905 р.н., Ганта Андрій 1905 р.н., Ганта Микита 1900 р.

Були випадки, що люди їли людей. Северин на Кисилівці зловив сусідську дитину і з’їв. Його потім забрали й судили. Баба Дерев’яниха зарубала й зварила свого чоловіка.

Листопад 2002 р. Записав Остапенко Віктор

Читає Кожухівська Наталя Анатоліївна