Бельдій Надія Михайлівна
(1925 року народження, корінний житель с. Трипілля)
В сім’ї було троє дітей: Галина, Ольга і Надія. Під час голодного 1932-1933 рр. батько Надії Михайлівни працював в “Арсеналу”, в Києві. Мати пекла хліб робочим “Арсеналу”. Інколи траплялася можливість вкрасти буханку хліба. Дівчата з своєю мамою часто ловили рибу. Дуже часто траплялося так, що вони носили рибу на продаж в Київ, Васильків. За вторговані гроші вони могли купити якісь крупи і то не дуже багато. Так їм вдалося протягувати цей жахливий рік.
Надію Михайлівну спіткало не бачене горе, захворіла тяжкою – хворобою. Надію часто залишали дома одну, залишали на столі їжу для неї. І коли знову зайшла “Красна мітла” розкуркулювати майно, вони навіть забрали ту залишену хворій дівчині їжу. Батько Надії мав свою бакалію, та через деякий час він помер. І все господарство, а також та бакалія, залишилося на одну жінку і трьох дівчаток. “Червона мітла” конфіскувала ту лавку – бакалію і сім’я залишилося майже ні з чим. Але дякуючи богу, їм вдалося пережити цей страшний період 1932-1933 рр.
20.11.2002 р. Записала Буренко К. І.