Носар Семен Прокопович
(1915 року народження, корінний житель с.Трипілля, помер в 1997 році)
Тяжкий 1933 рік. Сім’я велика. Саме в цей час Семен Прокопович навчався в Київському технікумі. Старші сестри виїхали в Росію, в місто Ленінград. Звідти висилали посилки з продуктами.
В селі люди від голоду вимирали сім’ями. До Семена Прокоповича, в Київ, приїхав його батько, Прокіп і забрав додому. Сказав: “Поїхали сину, та будемо помирати разом”.
Приїхавши додому, їжу добували на лугах. На той час не було Канівського водосховища, Дніпро протікало в своєму природному руслі. На лугах ріс щавель, було багато птахів, зокрема, чайок, які відкладали яйця і люди збирали їх для їжі.
Дякуючи старшим сестрам та даром природи, в сім’ї ніхто не помер в страшний 1933 рік.
Листопад 2002 р. Записала Давидюк Наталя Іванівна